Антинаукові журнали і нова фундаментальна наука
Провідні антинаукові журнали продовжують друкувати наукову інформацію на рівні помилкових знань середини минулого століття.
Астрофізик Іванов
Анатолій Григорович
Перший науковий журнал
з'явився більше 350 років тому, у січні 1665 року у Франції. Журнал заснував
радник французького парламенту Дені де Салло. Наукова громада була здивована,
що таку просту і плодотворну ідею, яка прискорила прогрес науки, ніхто до цього
часу не здійснив. Журнал почав працювати на принципі “читацької конференції” і
“зворотнього зв'язку”.
Пройшло декілька століть
і наукові журнали, які покликані сприяти прискоренню наукового прогресу, стали
головними гальмами розвитку науки. Купка людей, які вирішили, що тільки вони
володіють науковою істиною, привласнили собі монопольне право на неї.
Як це дуже часто трапляється, виявилось, що ці наукові монополісти
абсолютно нічого не знають про реальні мікросвіт і космос, про те, як вони збудовані і як функціонують.
Замість того, щоб відкрити дорогу новим фундаментальним знанням, ці люди
продовжують нав'язувати землянам помилкові знання середини минулого століття.
Вони продовжують розповідати їм про великий вибух, про темну матерію, про
кварки, про малі чорні дірки, про частки суперсімметрії і про інші неіснуючі
об'єкти і явища мікросвіту і космосу. І головним інструментом знищення нової
фундаментальної науки стали ведучі наукові журнали, які задають моду. Весь
абсурд, який друкується в цих журналах,
підхоплюється мало відомими журналами і розповзається по всьому світу.
Більше 15 років тому автор розробив
наукову теорію циклічності життєдіяльності зірок і галактик, а пізніше, п'ять
років тому, він розкрив, як насправді збудовані мезони, гіперони і ядра легких
і середніх елементів. Нова фундаментальна наука викладена в Інтернеті у 388
наукових статтях. Це три великі книги за об'ємом.
Наукові монополісти, а точніше,
звичайні незнайки, роблять вигляд, що не помічають нову фундаментальну науку,
яка викладена в Інтернеті. Вони роблять все для того, щоб реальні
фундаментальні наукові знання не потрапили в наукові журнали і не знайшли
дорогу до широкого наукового загалу.
В своїх наукових статтях
автор неодноразово писав про те, що в наукових журналах Nature и Science друкуються антинаукові статті, які не мають
жодного відношення до реальної науки про мікросвіт і космос. Ось деякі з них: «Астрофизика и средневековые звездочёты» https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/04/cosmos.html
;
«Призраки в виде кварков и частиц суперсимметрии давно разрушены
украинским учёным» https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/04/quarks-parnicles.html
;
«Ложная стандартная космологическая модель и её апологеты» https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/04/lawsofspace.html
; «Псевдонаучные разделы Википедии о
микромире и космосе и реальная наука» https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/05/pseudoscience.html
; «Тривожні предвістники і дезинформаторы» https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/09/warming_22.html
;
«Пульсары и научные незнайки», https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/09/pxj08064123-pulsaarpxj08064123.html ;
«Квазары и научные невежды» https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/10/quasars.html ; «Заряженных чёрных дыр не бывает», https://blog-astrofizika.blogspot.com/2018/10/blackholes.html
і так далі.
Наукові установи, які займаються дослідженнями мікросвіту і космосу,
вчиняють кримінальній злочин. Вони витрачають величезні кошти на пошуки того,
що уже давно знайшов український учений і проводять дослідження на основі
помилкових знань середини минулого століття. І левова доля в цьому злочині
належить провідним антинауковим журналам. Учені відчувають свою залежність від
редакторів цих журналів, а редактори заохочують їхні злочини, розміщуючи на
своїх сторінках антинаукові статті.
12.
10. 2018 року, м. Чернігів
Комментариев нет:
Отправить комментарий