TRANSLATE

воскресенье, 4 февраля 2018 г.

Астрофизик Иванов Анатолий Григорьевич: Трипільскі «біноклі» та їхнє призначення


Трипільскі «біноклі» та їхнє призначення

Трипільські «біноклі використовувалися в якості символів подвійний зоряної системи Немезида, з якої предки трипільців прилетіли на Землю 9-11 тисяч років тому, але пізніше ці вироби знайшли застосування в побуті.


Астрофізик Іванов Анатолій Григорович


При розкопках на території проживання трипільців були виявлені сотні незвичних предметів з обпаленої глини, які за зовнішнім виглядом нагадували біноклі. Іноді знаходили «моноклі» і «триноклі». Археологи та історики почали висловлювати всілякі припущення про призначення цих предметів, але, врешті-решт, прийшли до думки, що ніхто не зможе розгадати, для чого трипільці робили «біноклі».
Розкрити таємницю, пов'язану з цими незвичайними предметами можна тільки в тому випадку, якщо володіти правильними знаннями про формування трипільської цивілізації, про її культуру і побут. Автор цих рядків написав уже дві статті про трипільську цивілізацію: «Предыстория, которая предшествовала появлению трипольцев в Украине и в соседних с ней западных районах», https://polpravda.com/predystoriya-kotoraya-predshestvovala-poyavleniyu-tripolskoj-civilizacii-v-ukraine-i-v-sosednix-s-nej-zapadnyx-rajonax/10360 і «Трипольская цивилизация и её трагическая гибель», https://polpravda.com/tripolskaya-civilizaciya-i-eyo-tragicheskaya-gibel/10363 . У цих статтях автор дав відповіді на ці запитання. 
Сучасним землянам дуже важко уявити собі ситуацію, в якій опинилася ця цивілізація. З одного боку, їх близькі предки прилетіли з подвійною зоряної системи Немезида і володіли всіма сакральними таємницями Всесвіту, а з іншого боку, була майже повна відсутність виробів з металів, які можна було використовувати в побуті. Та невелика кількість виробів із заліза, які виявляють археологи, цілком ймовірно, потрапила в Україну разом з переселенцями з Вірменського нагір'я. У розпорядженні трипільців в необмеженій кількості були тільки матеріали з дерева і глина, яку вони майстерно обробляли та обпалювали в досконалих горнах. Навіть маючи такі бідні ресурси, вони будували гарні дома та інші споруди, а також виготовляли предмети для побутових потреб.
В багатьох своїх наукових статтях автор писав про те, що подвійна зоряна система Немезіда складається з зірок приблизно однакової маси. Ось одна з наукових статей на цю тему: «Тайна пятого фрагмента Декора монастырского комплекса Техеняц в Армении», https://polpravda.com/tajna-pyatogo-fragmenta-dekora-monastyrskogo-kompleksa-texenyac-v-armenii/8034 . В наш час обидві ці зірки утворили тверду темну кору і стали невидимі. Цивілізація, яка прилетіла на Землю з зоряної системи Немезида, дуже часто символічно зображувала цю зоряну систему у вигляді двох кіл однакового діаметра. Можна припустити, що перші «біноклі» були виготовлені з метою символічно зображати подвійну зоряну систему Немезіда у вигляді двох отворів однакового діаметра в «біноклі».
Але з часом ці незвичайні предмети знайшли своє застосування в побуті. Трипільці почали їх використовувати для того, щоб грати на великому столі або на рівній глиняній підлозі. Грати могли двоє чи декілька людей. Але для цього треба було мати ще декілька десятків камінців діаметром біля трьох сантиметрів. «Бінокль» клали горизонтально на край столу таким чином, що його отвори були направлені на гравців, які розташовувались за протилежним краєм столу. Кожен гравець мав однакову кількість камінців. Гравці по черзі били по камінцям биткою у вигляді жіночої фігурки і робили спроби поцілити в отвір «бінокля». Удар завдавався «головою» жіночої фігурки. При цьому битка не випускалась з рук.
З часом умови гри ускладнювались. У перемичці « біноклів» робилось два чи більше отворів. «Бінокль ставили на стіл вертикально таким чином, що отвори в перемичці «бінокля» розташовувались в площині, яка була перпендикулярною до напрямку польоту камінців. Гравці робили спроби поцілити в ці отвори. Але це було складніше зробити. Треба було примусити камінець не ковзати по столу, а летіти. На рисунку 1 показана фотографія двох таких «біноклів».

 Рис.1. Трипільські «біноклі» з отворами в перемичках.

Ймовірно, для гри використовувались «біноклі» грубішої форми. Іх виготовляли за тією ж технологією, але не обпалювали в горнах. Такі мішені служили менший строк, зате їх можна було виготовити набагато швидше. А на рисунку 1 зображені предмети, які являються витворами мистецтва. Ймовірно, їх не обстрілювали у вертикальному положенні камінцями. Крім того, для ускладнення умов гри додатково виготовлялись «триноклі».
Жіночі фігурки старого зразку вже не підходили. Трипільці почали виробляти більш досконалі битки, але вони як і раніше були у формі жіночих фігурок. На рисунках 2 і 3 розміщені фотографії биток у вигляді жіночих фігурок.

Рис. 2. Фотографія жіночої фігурки з отворами в головній частині.

Рис. 3. Битка у вигляді стилізованої жіночої фігурки.

Використання цих жіночих фігурок в якості биток пояснює форму їхніх «голів», в яких робили два отвори і приробляли відросток у вигляді «дзьоба». Це було зроблено тільки з однією метою – для збільшення міцності. Тонка «голова» такої жіночої фігурки дуже часто відламувалась під час ударів по камінцю. В новому вигляді битка служила набагато довше. «Дзьоб» - це ребро жорсткості, а два отвори – це не очі жіночої фігурки, а теж засіб зробити «голову» більш міцною. Такі жіночі фігурки були знайдені і у Вертебській печері на Тернопільщині. Фотографія однієї з таких фігурок розміщена нижче на рисунку 4.

Рис. 4. Фотографія однієї з жіночих фігурок, виявлених у Вертебській печері на Тернопільщині.

На цій фігурці для більшої міцності, крім ребра жорсткості у вигляді «дзьоба», зроблено не два отвори, а чотири. Це виглядає парадоксально, але жіночі «груди» фігурки насправді являються ребром жорсткості. Адже в цьому місці під час ударів по камінцям ці фігурки теж могли тріскатися. В цій же печері знайдені і «біноклі». Один з них зображено в нижній частині рисунку 1.
Ймовірно, трипільці використовували в якості мішеней не тільки «біноклі», але і масивні предмети, які нагадували голови. І в цих головах також робились отвори для збільшення міцності. Скоріш за все, без цих отворів «голови» також тріскалися від частих ударів камінцями. На рисунку 5 нижче розташована фотографія «голів», які використовувались трипільцями в якості мішеней. Під час уважного розгляду можна побачити сліди ударів камінців по цим незвичним мішеням.

Рис. 5. Фотографія «голів-мішеней».

Ще пізніше трипільці перестали виробляти битки у вигляді жіночих фігурок складної форми, а використовували звичайні палички з глини з плескатим кінцем. А сама паличка підлягала невеличкій обробці для зручності тримання в руці. Але обов’язково робилось два чи декілька отворів і прироблявся відросток у вигляді «дзьоба» для більшої міцності. На рисунку 6 нижче розміщена фотографія биток у вигляді паличок з плескатим кінцем.

Рис. 6. Фотографія биток у вигляді жіночих фігурок спрощеної форми.

На рисунку 7 нижче розміщена фотографія ще однієї жіночої фігурки, яка в черговий раз підтверджує правильність припущення, що жіночі фігурки вироблялись для використання в іграх в якості биток. Для надання міцності тому місцю, яким били по камінцю, в ньому зроблено отвір і ще 15-16 маленьких отворів.

Рис 7. Фотографія жіночої фігурки-бити з незвичною «головою», якою трипільці били по камінцях в настільних іграх.

А що стосується самих камінців, то під час розкопок їх знаходять велику кількість майже в кожному поселенні трипільців.
Щоб остаточно розвіяти сумніви відносно призначення жіночих фігурок, автор розміщує ще одну фотографію таких фігурок на рисунку 8 нижче.

Рис. 8. Мармурові фігурки Критської цивілізації з Кікладських островів.

Після ознайомлення з цією статтею, ймовірно, вже ніхто не повірить, що ці фігурки зображують якихось ідолів. Як з’ясувалось, і на Криті в стародавні часи були люди, які полюбляли пограти в гру, яку автор назвав «Настільний хокей». Такі фігурки використовувались в якості биток під час бомбардування мішеней камінцями. Навіть мармурові «шиї» не витримували навантаження від ударів по камінцям і тріскалися. Тріщина на нозі однієї з фігурок , ймовірно, теж з’явилася під час гри. Один з учасників гри міг не втриматися від спокуси і почав бити по камінцям ногою статуетки. В результаті цього з’явилась тріщина.
Розвиток продуктивних сил дозволив мешканцям Криту виробляти битки вже не з глини, а з мармура. Ці фігурки підтверджують зв’язок Трипільської і Критської цивілізацій. Але про цей зв’язок буде йти мова в наступних статтях автора.
Сучасні археологи і історики мають помилкову уяву про Трипільську цивілізацію і вважають, що предмети, про які йшла мова вище, використовувались трипільцями в ритуальних обрядах.
На перший погляд може здатися, що ігри з використанням «біноклів» занадто примітивні. Але це буде глибока омана. Адже цю гру дійсно можна порівняти з грою в хокей, але без переміщень по ігровому полю. Шайбу (камінець) роблять спробу закинути у ворота («бінокль») за допомогою удару ключки (спеціальної фігурки). Користуючись хокейною термінологією, це були кидки по воротах від «синьої лінії». В наш час дорослі земляни не проти пограти в сучасний настільний хокей або піти постріляти в тир по мішенях, не говорячи вже про дітей. А у трипільців не було ні рушниць, ні пістолетів. Вони організовували своє дозвілля, виходячи з умов свого існування.
Розкриття загадки, яка пов’язана з призначенням «біноклів» і жіночих фігурок, дозволяє набагато глибше ознайомитися з побутом трипільців. Перші переселенці з Вірменського нагір’я поселялися у печерах, які, ймовірно, залишила по собі цивілізація, яка прилетіла на Землю з подвійної зоряної системи Сіріус ще раніше. Про такі поселення автор написав дві статті: «Каменная могила – одно из древнейших поселений астронавтов из соседних звёздных систем в Украине», https://polpravda.com/kamennaya-mogila-odno-iz-drevnejshix-poselenij-astronavtov-iz-sosednix-zvyozdnyx-sistem-v-ukraine/8827 и «Древнее поселение астронавтов из двойной звёздной системы Немезида на Винничине», https://polpravda.com/drevnee-poselenie-astronavtov-iz-dvojnoj-zvyozdnoj-sistemy-nemezida-na-vinnichine/8733. Вертебська печера – це одне з таких поселень. Але вони зустрічаються і в інших місцях України і, в тому числі, в Карпатах. Ймовірно, через певний час автор напише про це статтю. А в наступній статті мова буде йти про споруди трипільців.

26. 12. 2017 року, м. Чернігів. 

 



Комментариев нет:

Отправить комментарий