#АстрофизикИвановАнатолий #потепление #warming Пророцтво

                                     Пророцтво

  Земна цивілізація загине в найближчі сотні років через викиди гарячої речовини з надр протонової оболонки Сонця.

                                         Астрофізик Іванов Анатолій Григорович

      

                                  

  Вже декілька місяців земляни потерпають від коронавірусу. Померло десятки тисяч людей і сотні тисяч інфіковано. В деяких країнах пандемія пішла на спад, а в більшості країн вона набирає обертів. Земляни почали правильно реагувати на це явище, перекриваючи кордони і вводячи карантини. Буде важко, але з часом ця вірусна атака буде переможена.  Але існує ще більша загроза, на яку ніхто не реагує відповідним чином. Вона надходить від Сонця. Воно буде викидати все більше і більше гарячої речовини на свої орбіти. І вже в наступному тисячоліттю гаряча речовина поглине Землю і всі планети Сонячної системи.

   Це доказала теорія циклічності життєдіяльності зірок і галактик, яку автор розробив 17 років тому. Більше того, він розмістив в Інтернеті сотні наукових статей, в яких розкрито причину, наслідки глобального потепління і яким чином можна продовжити існування людства. Ось блог: https://blog-astrofizika.blogspot.com/ . І ось остання стаття, в якій йдеться про те, що в найближчі століття земна цивілізація загине і що треба робити для того, щоб продовжити існування землян на десятки, а, можливо, і сотні років: «Глобальное потепление и стратегия экономического развития», https://blog-astrofizika.blogspot.com/2020/02/warming.html .

   Одинадцять років тому на основі нових фундаментальних знань автор знав, що буде з Сонячною системою і Землею, зокрема, в найближчі і віддалені роки. Він написав поетичний твір «Пророцтво», в якому описані події, які будуть відбуватись на Землі в наступні роки. І це пророцтво почало збуватись. Але все відбувається навіть ще швидше, ніж написано в пророцтві.

  Пророцтво

Двадцятиріччю держави

Україна присвячується

Мені згадався Нострадамус.

Він майже п’ять віків тому

Зумів розкрити справжню драму –

Пророцтва бачились йому:

Наполеон, скажений Гітлер,

Жахливі війни і чума –

Все пролетіло наче вітер,

Прорвавши віковий туман.

Збулося все, про що він мовив.

Такі пророцтва – Божий дар,

Здійсненна правда в кожнім слові,

І чиста, як святий вівтар.

Він знав про все, що буде далі,

Все, що ховалось у імлі.

Писав, наводячи деталі

Подій,  важливих на Землі.

Писав про Західну Європу,

Про королів гучних імен,

Про особистості й холопів.

І тут згадав про Борисфен.

Ні Сени з Рейном, ні Дунаю,

Ні Волги – матінки-ріки

Він не згадав в своєму краї,

Про їхню роль через віки.

Серед усіх річок планети

Він вибрав саме Борисфен.

Ріка потрапила в тенета

Пророчих слів давніх-давен.

У чому річ, у чому справа?

Така увага до Дніпра.

Там не постала ще й держава,

Козацтво силу набира.

Звернімося до слів пророка –

Новий Закон дасть Борисфен.

Чого вночі не бачить око,

Побачить, бо настане день.

Розбудить людство, що заснуло,

Початок здвигам покладе,

Перегортаючи минуле.

Рутина лусне і впаде.

Новий Закон… Пророче слово

До України привело.

Про неї тут велась розмова,

Про животворне джерело.

Новий Закон пояснить людям,

Як утворилася Земля,

Розкаже їм, що з нею буде,

Бо тут неорана рілля.

Розкаже про зірки й планети.

Як народилися вони?

Що з ними буде? Про комети.

Вони з якої сторони?

Пояснить нам, як Всесвіт діє.

Ми це чекали довгий час,

І завжди жевріла надія,

Що відповідь прийде до нас.

Ну що ж. Такий закон існує.

І це пророцтво відбулось.

Хай це Вас зовсім не дивує,

На Україні це збулось.

Уже шість років промайнуло

З тієї дивної пори,

Коли земне життя струснуло,

Знання злетіли догори.

Новий Закон здійснив пророцтво,

Зійшов, як Божа благодать.

Як з’ясувалось, дуже просто

Космічні тайни розгадать.

Стаціонарний Всесвіт – диво,

Та саме так воно і є,

Хоч це приймається бурхливо,

Та істина бере своє.

Якщо збагнути цикл галактик,

Пізнати цикли для зірок,

То без зусиль і без романтик

В майбутнє зробимо ми крок.

Ми зазирнемо у майбутнє.

Дозволить це Новий Закон.

Це зброя мудра і могутня,

В космічний світ одне з вікон.

То що ж чекає нашу зірку –

Прекрасне сонечко ясне?

Про це казати дуже гірко –

Воно посвітить і засне҅.

Поверхня вкриється корою

І стане чорна, як смола,

А потім новою порою

Засяє знову, як була.

Та перед цим наробить шкоди:

Гарячі викиди із надр

Орбіти займуть при нагоді

І не повернуться назад.

Земля, Меркурій і Венера.

І навіть войовничий Марс…

Для них настане інша ера,

Їх жде полон гарячих хмар.

За сотні літ це лихо стане,

А поки вже процес пішов,

Планетний лід потроху тане –

Потік тепла до нас прийшов.

Це наше сонечко рідненьке

Вже посилає нам привіт,

Гарячі викиди давненько

Вже почали міняти світ.

І з кожним роком все міцніші

Потоки водню, вуглецю

Підуть на Землю, а, точніше,

І інших атомів ланцюг.

Що буде через сотню років?

Тепліше стане на Землі,

Тепло полізе на всі боки,

І буде все на цьому тлі.

Екватор і найближчі зони

Так змінять сонячні «дари»,

Що може з’являться кордони,

Де жить не можна  від жари.

Тепліше стане і в Європі.

В помірних лагідних краях

Жара й волога зроблять тропік,

Та жити можна в цих місцях.

І стане в Києві жаркіше,

Як в місті, що на теплім морі

І за горами, а точніше,

Скажімо, в Ялті чи Місхорі.

Піднімуть води океану

Розталі сніг, льодовики.

І це загроза Амстердаму –

Він попливе серед ріки.

Так поміняється погода

Повсюди і навколо нас.

А з нею зміниться природа –

Це буде не в останній раз.

Що стане через триста років?

Тепло продовжить свій похід

Й робитиме наступні кроки –

Розтануть всі сніги і лід.

Гренландія і Антарктида

Утратять панцирі свої.

Розтануть шапки, що розкидав

Мороз по горах, як буї.

Нью-Йорк така вода дістане,

Затопить деякі місця.

Життя від цього гірше стане,

Хоч неприємна правда ця.

Американські хмарочоси,

Що рясно вкрили континент,

Подивляться на воду скоса,

Що вкриє землю в той момент.

Підніметься температура.

В великих селах і містах

Немов пройшла шалена буря,

Час переселення настав.

На північ підуть всі народи,

І стануть більшості із них

Підземні сховища в пригоді,

Як захист від планетних лих.

Південний полюс теж заселять,

Там можна жити довгий час.

Його на клаптики поділять

Притулок для людей всіх рас.

Що буде далі  – теж відомо.

Ще сотні років пробіжать,

Життя закінчиться на цьому.

Хотілось кращого б бажать.

Останні люди в Антарктиді

Знайдуть пристанище своє.

На них впадуть останні біди,

А сил вже зовсім не стає.

Та що поробиш – так це буде.

Життя скінчиться на Землі.

Хай людство цього не забуде –

Часи настануть дуже злі.

Ну що ж, такий прогноз наврочив

Наразі нам Новий Закон,

Що Нострадамус напророчив,

Поклав на історичний кон.

Я повторюсь – Закон існує,

А автор – вірний Ваш слуга.

Закон нові знання дарує,

Рутину він перемога.

Основа – наукові факти,

Прогноз спирається на них,

І достовірно можна знати,

Що буде за часів лихих.

Закінчу на мажорній ноті –

Збудують люди кораблі

І перевірять їх в польоті,

І відірвуться від Землі.

На інші зоряні системи

Майбутні люди полетять.

Щоправда, це вже інша тема

Та довелось її згадать.

Залишать Землю кращі люди

У пошуках нових земель.

Як пощастить, вони здобудуть

Планету для нових осель.

Я розповів, що буде з нами

Через літа, через віки,

Звільнив від вікової брами

Потік майбутнього ріки.

Від доктора середньовіччя

До мене стежка пролягла,

Вона прийшла через сторіччя

І в Україну привела.

Путі Господні невідомі.

Це не збагнуть, це не узнать.

Таке буває в нашім домі,

Ми все не можемо пізнать.

Тримайтесь, люди, не воюйте,

Бо ворог в нас тепер один.

До спеки краще підготуйтесь,

До наступу лихих годин.

В нас є знання – що буде далі.

Це головне. І з нами Бог.

Чекають нас часи печалі,

Часи трагедій і тривог.

06.12.2008 року

м.Чернігів

Іванов Анатолій Григорович

 20. 03. 2020 року, місто Чернігів.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100003372736052